Осень… Первые желтые листья шуршат под ногами. Осень… пора дождей и высокого полета мечты. Но дождь осенью не такой, как обычно. Каждая его капелька словно поет и ритмично падает на землю. По улицам ходят молодые люди, слушают песню дождя и понимают, что любят…
В эту пору на маленькой серой остановке стояла девушка. Она что-то ожидала, всякий раз взволновано поглядывая на часы. Дождь пел свою песню, но сердце девушки не подпевало ее. Она знала, что этот день решит ее судьбу. Если сегодня он не придет, то не придет больше никогда. Минутка за минуткой прошел час. Холод начинал пробирать все тело. Девушка села на лавочку, по ее лицу покатилась слеза. Она была так похожа на капли дождя, только… не пела. Много непонятных мыслей было в голове, но выхода она не видела. Он не пришел… Это была самая страшная мысль, верить этому совсем не хотелось. Она и не верила. Сердце всячески оправдывало его – он задержался, но обязательно придет.
Ветер обрывал листья с деревьев и стелил у ног девушки. Ждать смысла больше не было, но куда идти? Девушка сделала шаг вперед и остановилась. Она подняла руки к небу. На ее ладони упала последняя капля дождя. На небе пробивались лучи солнца. Большая радуга протянулась по всему небу. Девушка посмотрела на каплю – радуга поместилась у нее на ладонях в отражении маленькой капли. Она улыбнулась. К ней вернулась надежда. Девушка закрыла глаза и услышала внутри себя песню дождя, а за спиной неуверенный шепот:
Наталья Новикова,
Горловка, Украина
Привет всем! Я студентка литературного факультера Луганского университета. Работаю журналистом во всеукраинской газете "Разговор", служу детям-сиротам и люблю Христа. e-mail автора:bigmirjc@mail.ru
Прочитано 5620 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
