Перед вами не просто новая серия статей на интересующую сегодня многих тему, а, по сути дела, изложение оригинальной концепции постижения законов духовного мира, который управляет миром материальным, анализ возможностей вхождения в мир биоэнергетики.
Главная цель – расширение понимания окружающего мира, раскрытие и изучение механизмов, которые им управляют, ибо совершенствование человека должно начинаться с осмысления мира, понимания его законов, осознания себя частью единой системы мироздания.
Нынешнее человечество далеко ушло от духовных первоисточников, поэтому оно подобно кораблю, на котором перессорилась команда, нет капитана, имеются пробоины и неисправен двигатель. Некоторые из членов экипажа уже начали это понимать, появились призывы к примирению и ремонту корабля. Но главная беда в том, - и об этом никто не знает,- что корабль идет на рифы и даже ремонт двигателя без изменения курса не может спасти корабль и его команду.
Человечество стоит перед опасностью гораздо более серьезной, чем ядерная, эта опасность – распад духа. Саамы страшные потери – те, которые мы не замечаем, не чувствуем, так как смерть сначала наступает на уровне духа, а потом на уровне тела. Сейчас этот процесс близок к критическому, потому что то, что сегодня является нашим духом, завтра и послезавтра будет телами наших детей и внуков. Следовательно, чем ущербнее наш дух сегодня, тем ущербнее будет здоровье – духовное и физическое – наших потомков.
Духовный потенциал, накопленный святыми, ясновидящими, основателями мировых религий, ныне исчерпан почти полностью, а неразвитое стратегическое мышление представляет серьезную опасность. Колоссальные возможности духовной энергии направляются не на понимание окружающего мира, предвидение и предупреждение грядущих проблем, а на решение примитивных тактических сиюминутных задач. Человечество подошло к рубежу, за которым – либо духовное возрождение, либо гибель. Спасение заключается в личном духовном поиске каждого человека, в осознании того, насколько каждый из нас ответственен за судьбы людей и жизни Вселенной.
Представьте себе такую картину. Человека, желающего стать водителем автомобиля, сажают в машину, завязывают глаза, дают в руки руль, показывают, где нажимать на газ, и на этом обучение заканчивают.
Без понимания окружающего мира, себя, духовности, последствия могут быть опаснее, чем езда на автомобиле с завязанными глазами. Поэтому моя серия статей посвящена правилам поведения в сфере духа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Это про какого такого духа Вы пытаетесь рассказать?Корабль-христианская вера,капитан-Иисус Христос,команда-христиане.Или у Вас другое мнение?
Станислав
2009-02-05 09:02:06
По-моему, вы немного опоздали - выбор человечества ясен, и НИКТО изменить его не может. Наша задача - помочь спастись хотя бы немногим. Человечеству что-то объяснять бесполезно - мир духовный уже слишком глубоко пересекается с миром физическим. Мысль стала почти веществом, трансформируется в революции, деньги и пр. Один человек сказал слово - и полмира разорилось, или разбогатело. Комментарий автора: Вы все правильно понимаете про материальность мысли идуха.
Но об этом я дам разъяснения в следующих публикациях написанных исходя из собственного опыта и практики.
Михаил
2009-02-05 21:58:57
"Наша задача..."
И почему я раньше просил: "Господи! Спаси, сохрани и помилуй!"
Ведь есть же ещё спасатели!
Спасибо, просветили сообща.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
