По небу ластівка летіла,
Розгорнувши до вітру крила.
Парила зверху над землею,
Шукала здобичі своєї.
Бо діток треба годувати,
Що оселились біля хати.
Інстинкт підказував її,
Що харч таївся у кущі.
Кружляла довго, аж втомилась.
Натруджені здіймала крила,
І розправляла в кожну мить…
За пташенят душа болить.
Вона сердешна і не втямить,-
Пара очей за нею стежать,
Із тіх кущів, що обіцяють,
Що начебто харчі ся мають.
Великий та нахабний чорний кіт,
Голодувати він напевне не привик.
Від,ївши морду, наче м,яч,
Його інстинкти пруть -хоть плач.
Напружив спину для стрибка,
Зашевелилив окорока,
І пружньо лапами штовхнув….
Неначе блискавку шпурнув.
Він пазурами крепко в неї вп,явся,
Що крила полетіли навкруги.
І як би бовдур не старався
Удержати не зміг її.
Вона сердешна трішки забарилась
Тому, й життям без малого не поплатилась.
Для нього гра - для неї ціль.
Мораль - не завдавайте дарма біль!
Катерина Пушкарьова,
ХЕРСОН Україна
Член евангельской церкви Христиан г.Херсона с 2001 года.
Прочитано 3404 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лучше поздно??? - Дарья Зиненкова Мы часто думаем. что успеем сделать добро, мы откладываем все на завтра, самые важные млменты жизни мы откладываем, мы можем быстро поссориться, а потом долго откладываем момент... чтобы попросить прощения... Я знаю много людей. кто ушли от Бога и говорили, что еще успеют вернуться, НО так и не успели...
Друзья, давайте спишить жить для Бога!!! Кто еще не принял Его как Своего Спасителя, услышьте Его зов, поспешите к Нему.