Ідуть батьки молитись за дітей,
Біжать, спішать до Бога за спасінням,
За милістю для їхнього насіння.
Лише у Нього захист для сімей.
Спішать батьки...А діти вдома сплять.
Ранковий час і тиша ще навколо.
Та серце батьківське не відає спокОю,
Поки життя дітей не в Бога у руках.
Тому й у пору цю летять слова
У височінь, аж до престола Бога,
Щоб від суперника Він захистив, й свободу
Дав дітям від гріхів і дав Життя.
Життям тим є Христос, Він Сам сказав,
Що Він - Життя, і Істина, й Дорога.
І щоб дитя служило лише Богу,
Тому батьки ідуть, біжать, спішать...
О, Господи, помилуй нас, батьків,
Прости гріхи нам і спаси родини,
Прийди у серце кожної дитини,
Щоб сім"ями служили ми Тобі!
Адже найбільше щастя на землі-
То знать, що діти ходять у спасінні!
Пошли, Господь, нам це благословіння
Й прийми сердечну вдячність, Бог Святий!!!
Комментарий автора: Йдучи на ранкове молитовне зібрання, бачила , як попереду біг брат , вже досить в літах,з поганим зором ...Він так поспішав...В мене защеміло сердце і прийшли рядки вірша.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 5664 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В аде - Людмила Дещенко Это стихотворение было написано спонтанно, очень неожиданно для меня.Но череда событий, последовавших после этого, помогла мне понять смысл стиха и помочь многим людям, которые судили о чём-либо "прежде времени".Преждевременная, неожиданная смерть служителей и "прихожан" во многих общинах вызвала панику и кривотолки среди верующих.Со временем мне стало известно, что эти люди(умершие) заявляли в духовный мир в различных обстоятельствах, что им "надоело жить". Теперь, когда я слышу фразу подобного содержания, знаю ЧТО делать.
